Зміст

Божественні Лютерани

Ми — знову на колишніх фінських землях, окупованих росіянами під час Другої Світової війни. Радянським військам — ціною колосальних втрат — удалося витиснути звідси всіх втілених фінських жителів. Але невтілені фінські Божественні Вчителі, які працювали тут, залишилися. І продовжують Свою Справу серед людей.

Ні, Вони не мстять росіянам. Досконалим не притаманна мстивість. І, більше того, Бог не поділяє людей за національною ознакою. Він — «інтернаціональний» і «інтерконфесійний», на відміну від малорозвинених людей... Але... Він формує долі — залежно від здійснених утіленими людьми вчинків... Ті, хто робив тяжкі злочини тут і скрізь, не можуть розраховувати на сприятливу долю. Якщо тільки щиро не покаються...

… Ялиново-сосново-березовий ліс з пагорбами, ярами і струмками... З нами — двоє Божественних Учителів. Обоє — у Їхньому минулому — скандинавські лютеранські пастори. Ми знайомі з Ними вже роки...

Як звучали Їхні земні імена? Одного з них — Пастор Ларі — за останнім шведським втіленням. Інший Себе нам по імені не називав: казав, що Його фінське ім’я буде важке для нашого сприйняття. Тому Він запропонував називати Його Фреді — як звали Його за земного житті Його американські друзі.

Вони виявляють бажання говорити з нами — спочатку не кожен окремо, а разом: адже долі були дуже схожі.

Запитуємо:

— Розкажіть, будь ласка: як Вам вдалося осягти Творця і набути повноту Досконалості?

— Ми Всі втілювалися в цих краях неодноразово. Тут для досягнення Досконалості було винятково сприятливе середовище! І не тільки в значенні природної енергетики і ландшафтів...

Дуже важливо, що лютеранський священик-пастор не відділявся від народу. Пастор і його паства жили, як одна родина. Загальні поточні господарські справи вся громада вирішувала спільними зусиллями. І завжди в усіх цих справах головною фігурою був пастор. Це й людей облагороджувало, і сам пастор одержував безцінний щоденний досвід з вивчення психології людей, які просуваються до єдиної духовної Мети. Це був саме його особистий досвід пізнання людських душ: як кому давати духовні знання, хто що здатний і не здатний розуміти.

Крім того, Скандинавія — земля озер! Один берег, інший берег, вода, човни... Таке було там життя! Замшілі ліси з ягодами і грибами, зайці і білки... Розмірене життя і натуральне господарство. Вам би так!

У чому була перевага наших пасторів перед російськими православними? У тому числі, у повній відсутності пияцтва і у природному общинному житті серед лісів і озер…

От, приміром, човнярі за роботою — без клопоту і тривог, пиятики і сварок, — на тлі лише позитивних емоцій — так протікало все життя в привіллі — і це дуже важливо! І проповідь — пронизувала все життя! Повторюємо: пастори були не відділені від народу, а увесь час були в загальній компанії. Чим відрізнявся пастор від усіх інших? Чому пастором ставала саме ця людина? — Тому, що саме її обрала і послала вчитися громада. Це була свідомо визнана громадою людина, яку поважали ще до того, як вона одержала звання пастора.

При всьому цьому — мінімум обрядів. Хоча для медитативного настроювання на Отця і Сина Його Ісуса Христа — саме заради цього — були урочисті богослужіння. І кожне таке богослужіння було святом!

— А як Ви харчувалися? Озера, човни, які Ви будували... Чи не означає це, що і Ви були рибалками? І нам невідомо, щоб сучасне лютеранство проповідувало відмову від харчування рибою та м’ясом...

— Жоден із Нас, зрозуміло, «забійною» їжею не харчувався!

Ідеї етично витриманого харчування — у попередні століття це зазвичай називалося пуританством — виникли ж не зараз. Вони існували завжди, зокрема, задовго до втілення Ісуса Христа.

Але, разом з тим, ніхто з Нас ніколи нікого до цього не примушував: кожний член громади сам вибирав, як йому харчуватися. І харчування рибою Ми не ставили людям як гріх.

Ми пояснювали іншим, що пастор повинен харчуватися чисто — інакше не почути голос Бога. Хтось розумів, що це стосується тільки нас, пасторів, — і шанував. А хтось — ішов за прикладом.

— А які види духовних тренувань Ви застосовували? Адже без спеціальних багатоступінчастих медитативних практик неможливо пізнати Творця і стати Ним. Чи були у Вас втілені Божественні Вчителі? Чи кожен із Вас орієнтувався Сам індивідуально на допомогу і духовне водійство тільки Бога?

— Ти ж це знаєш: Нас усіх вів Óдін. Як і вас зараз*.

— А все-таки: наступність через втілених Божественних Учителів була?

— Не у кожного. Але Óдін — допомагав виключно всім.

А щодо технік медитацій — так на цій Святій гірці, де ви розташувалися зараз, всю вищу буддхі-йогу дуже просто пройти...

— Як Ви оціните лютеранську церкву, що зараз існує у Фінляндії?

— Ідеї християнства лягли в основу екзотерики лютеранської церкви. І вона в минулому прекрасно поєднувалася з тією езотерикою, що задовго до приходу християнства існувала на фінській землі.

«Хрестові походи» були, звичайно, руйнівні. Але, на відміну від Росії, де все добре, що колись існувало, було винищено інквізицією повністю, в Фінляндії дещо уціліло.

Лютеранство — це одна з найздоровіших, «демократичних», течій у християнстві. Воно не виділяє священство у вищу пануючу касту. Лютером була висунута теза про виправдання однією вірою, тобто було відкинуто те, що церква є необхідним посередником між Богом і людиною.

І от таке здорове християнство дуже гармонійно з’єдналося з тими езотеричними знаннями, які існували споконвічно на фінській землі.

— А в сучасної Фінляндії існує пам’ять про ті знання?

— Повноцінна та церква, що має не тільки екзотеричні зовнішні форми, але й істинні езотеричні знання.

Однак, ви самі розумієте, як складно знайти людину, що здатна умістити і те, і інше... Зрозуміло, ланцюжок передачі знань, ні-ні, та й рветься...

Ми були Тими, Хто володів езотеричними знаннями.

Офіційне лютеранство, що існує в Скандинавії зараз, — у цілому, добре, але пам’яті про езотерику в ньому майже не залишилося...

… Далі розмову продовжує Фреді.

Зміст