|
«Пізнати Божественну Суть —
призначення найвище для душі,
що її Творець послав на Землю!»
Піфагор
Піфагор (Pythagoras) жив на Землі близько 570 — 500 р. до н.е. Відомий як грецький філософ і математик. Був переконаним вегетаріанцем. У південно-італійському місті Кротоні, яке входило тоді до складу Греції, заснував філософсько-релігійне Піфагорійське товариство, що набуло значного поширення. Мета його — моральне відновлення суспільства та очищення релігійних поглядів, а також передача таємних духовних методів самовдосконалення гідним того учням. Товариство було чернечою громадою, до якої входили й чоловіки, і жінки, котрі шанували Піфагора як Втілення Бога. Кінець діяльності тієї великої Школи поклала розправа, вчинена людьми-примітивами...
... Піфагор написав праці з філософії, математики, астрономії, музики. Зокрема, Він знав про сферичність Землі, всередині якої перебуває Центральний Вогонь. Також Він учив про безсмертя душ та їхнє поступове вдосконалюванні через послідовність втілень.
... Нині Піфагор проявляє Себе як невтілений Божественний Учитель — Представник Творця. Зона, яку Він курирує, — це Середземне море та його околиці.
* * *
... Народився Піфагор на острові Самос в Егейському морі. Його народження було передвіщено пророком, через якого Бог заздалегідь оголосив батькам про майбутнє народження хлопчика, котрий, подорослішавши, прославиться мудрістю, красою та величними справами.
Ще з дитинства Піфагор виявляв інтерес і здібності до філософії та інших наук. Він освоює медицину, біологію, астрономію, математику, навчаючись у знаменитих учених того часу. Опановує також музику і живопис. Потім продовжує релігійну освіту в Єгипті, де отримує сан жерця. Опісля опиняється в Персії, де продовжує вивчати містичні знання.
Уже в цілком зрілому віці Піфагор засновує Свою духовну Школу в місті Кротоні. Про те, як велася робота в цій Школі, ми знаємо з розповідей кількох великих Учнів Піфагора, котрі також набули Божественність у Злитті з Творцем — завдяки допомозі Піфагора.
* * *
А зараз ознайомимося з літературним перекладом збереженого дотепер тексту «Золотих віршів Піфагора», що були призначені для вивчення адептами-початківцями Його Школи.
Золоті вірші Піфагора
Приготування
Повинен ти Богам Безсмертним приносити досконалу жертву: віру свою зберігати, шанувати пам’ять великих героїв, з навколишнім світом бути в злагоді.
Очищення
Матір і батька поважай, також — і ближніх твоїх.
Другом собі обери істинно мудрого мужа, слухай порад його, наслідуй його приклади, через дрібниці з ним ніколи ти не сварися.
Пам’ятай про закон причин і наслідків у долі твоїй.
Пристрасті свої побороти — Всевишнім дана ця можливість. Так приборкай же у собі потужним зусиллям волі — і жадібність, і лінь, і сексуальні потяги, і гнів нерозсудливий!
І будучи на самоті, і на людях — бійся здійснити вчинок негідний! Честь свою бережи!
Будь завжди справедливий і у словах, і у вчинках своїх, дотримуючись непохитно і велінь, і розуму, і закону.
Не забувай, що доля неминуче до смерті веде всіх людей.
Пам’ятай, що блага земні, коли з легкістю людям даються, легко йдуть од них, легко зникають.
Що ж до бід, які людям даються долями їхніми, то терпляче повинен ти зносити їх. Та при цьому, наскільки можливо, намагайся біль той полегшити. І пам’ятай, що Боги Безсмертні не дають людям випробувань, над міру сили людської.
Багато можливостей вибору є у людей. Чимало можливостей тих зовсім дурних, а багато і добрих. Тому спершу треба в них пильно вдивитись, аби вибрати гідний шлях для самого себе.
Якщо ж серед люду облуда горою над правдою стане — то мудрий відійде і ждатиме часу, коли істина знов воцарює.
Слухай уважно те, що тобі Я скажу, і карбуй, пам’ятай повсякчасно:
Тож нехай не бентежать тебе ані думки, ані вчинки людей, і хай вони тебе не спонукають злословити й діяти зле!
Слухай поради людей, сам розмірковуй невпинно! Адже лиш дурень вдається до дій, не осмисливши все попередньо!
Роби лише те, що потім тобі ж не завдасть горя-болю і не буде причиною для каяття і докорів сумління!
За тобі невідому ще справу не берися одразу, але вивчи її, їй навчися — лиш тоді ти до успіху будеш за крок!
Не катуй своє тіло, не треба, намагайся ж і їжі, й питва та і вправ подавати йому точно в міру — тоді тіло твоє зміцніє, не пізнавши надмірностей, ані ліні!
У житті своєму дотримуйся — скільки зможеш — порядку. Розкіш в усьому жени-відганяй! Розкіш твій — знада для заздрості, що є у людях, які бачать і знають тебе.
Бійся бути скупим!
Бійся також добро марнувати даремно, наче ледарі нетямущі!
Роби лише те, що тебе ні тепер, ані потім не згубить! Обмірковуй завжди, коли хочеш зробити хоч крок, а хоч і вчинок.
Удосконалювання
Тож хай не зімкне сон твої обтяжені повіки, допоки ти тричі не згадаєш вчинки свої для прожитого. Мов безпристрасний суддя ти їх обміркуй, запитуючи себе: «Що доброго я зробив? Що не виконав з того, що конче зробити мав?» Так і перевір усе по порядку — то одне, то інше, то знову наступне — все, що зробив ти за день — з ранку й до ночі. І за все, що вчинив неналежного, суворо себе викривай! І радій за створені — і добро, і удачі!
Користуйся цим наставлянням, думай над ним без упину і наслідуй його завжди! Бо поради Мої наближатимуть тебе до Досконалості! Поручителем сьому хай буде Той, Хто вклав у нас заставу Божественної Сутності та вищої чесноти!
Беручись за справу, спочатку до Богів звернися із щирим проханням — аби з Їхньою поміччю ти справу свою закінчив!
Тож коли на шляху цім зміцнієш — все про Безсмертних Богів ти дізнаєшся, і про людей, а також і про те, чим різняться вони між собою, і про Те, Хто в Собі їх утримує, їхньою Основою будучи, і про те, що уся Світобудова — то Суть Цілісна, й що у Вічнім нема змертвілої речовини.
Це пізнавши, ти вже помилятися перестанеш: бо тобі все відкрито буде і перед тобою!
Знатимеш ти ще і те, що люди нещастя свої всі самі на себе накликають — своєю провиною, бо не відають! А ще вільно вони вибирають долі свої!
Горі їм! У своїм божевільнім осліпленні не бачать люди, що щастя бажане таїться в їхній власній глибині!
Дуже мало між нами тих, хто може скинути з себе нещастя зусиллями власними, бо ж сліпі й нетямущі люди в розумінні закону творення їхніх власних доль! Немов колеса, вони котяться з гір, а ще тягнуть на собі тягар шкоди, колись заподіяної, і сварок, і чвар, що незримо правлять їхніми долями — аж до останнього подиху, аж до кончини...
Замість того, щоб сварку шукати, де треба й не треба, — люди мають її уникати, поступаючись — без суперечки...
Чи ти один, о Зевсе усемогутній, в силах позбавити рід людський од нещасть, темряву невідання того їм показавши, що засліплює їхні очі?!
Та усе ж не варто полишати надію на порятунок людей із цього мороку — бо ж кожна людина має Божественний корінь, і природа готова відкривати їм буття таємниці. Якщо ж у них проникнеш і ти — то невдовзі збудеться те, що Я тобі пророкую!
Так вилікуй душу! Це відкриє тобі до Звільнення шлях!
І утримуйся від харчування плоттю: це непритаманне природі твоїй і заважатиме при очищенні твоєму!
Тож, якщо хочеш позбутися ти пут земного, то керуйся цим розумінням, даним тобі! Нехай воно — править долею твоєю!
І після того, як перетвориш ти повністю душу, — зможеш стати ти Богом Безсмертним, який смерть розчавив стопою.
КРІШНА — БГАҐАВАД-ҐІТА
Бхаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Махабхарата. В Махабхараті описуються події приблизно 5-7-тисячолітньої давнини.
Бхаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, як Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бхакті в якості основи духовного вдосконалення людини. Бхаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Головним героєм Бхаґавад-Ґіти є Крішна — індійський раджа, який водночас є Аватаром — втіленням Частки Творця, Котрий дав через Крішну людям особливо цінні духовні настанови.
Філософські істини в Бхаґавад-Ґіті викладаються у формі діалогу між Крішною та його другом Арджуною перед битвою.
Арджуна довго готувався до цієї праведної битви. Та, опинившись зі своїм військом перед шеренгами воїнів супротивника, серед яких він впізнає обличчя своїх родичів і колишніх друзів, він, спровокований на це Крішною, починає сумніватися у своєму праві брати участь у битві та ділиться з Крішною своїми переживаннями.
Крішна дорікає йому: подивися, скільки людей зібралося тут, аби вмерти за тебе! І битва вже неминуча. Як же можеш ти, який привів їх на смерть, в останній момент покинути їх?! Якщо вже ти — професійний воїн — узявся за зброю, так борися за вірну справу! І зрозумій, що життя кожного з нас у тілі — лише короткий відрізок істинного життя. Людина — це не тіло, і вона не вмирає зі смертю тіла. І — в цьому сенсі — ніхто не може вбити та ніхто не може бути убитим.
Арджуна, заінтригований цими словами Крішни, ставить усе нові та нові запитання. А з відповідей випливає, що шлях до Досконалості лежить, зрозуміло, не через убивства, а через Любов — Любов спочатку до «проявлених» аспектів Бога-Абсолюту, а потім і до самого Творця.
Відповіді Крішни й складають основу Бхаґавад-Ґіти — однієї з найбільших за глибиною мудрості та широтою охоплення фундаментальних проблем — із книг, що існують на Землі.
Є кілька перекладів Бхаґавад-Ґіти російською мовою. З них переклад А.Каменської та І.Манціарлі [37] має переваги, бо в ньому найкраще передано медитативний аспект висловлювань Крішни. Втім, варто зазначити, що багато віршів цього тексту залишилися недоперекладеними.
Переклад В.С.Сємєнцова [56] є вдалою спробою передати на віршований лад санскритської Бхаґавад-Ґіти. Текст справді став литися, мов пісня. Але при цьому, у багатьох випадках знизилася точність перекладу.
Переклад, виконаний товариством «Свідомість Крішни», має ті переваги, що він супроводжується санскритським текстом (зокрема, в російській транслітерації). Але зміст дуже перекручений.
Переклад за редакцією Б.Л.Смірнова [58] претендує — за задумом перекладачів — на високу точність, маючи при цьому деяку «сухість» мови. Але, як і в усіх перерахованих виданнях, багато важливих висловів Крішни залишилися не зрозумілими перекладачам і тому, були перекладені невірно. Типові помилки трапляються, наприклад, коли розшифровують слово «Атман» як «найменший з найменших», а не як «найтонший з найтонших», або перекладають слово «буддхі» як «вищий розум», «чиста думка» і т.п., а не як «свідомість». Помилок цього типу могли б уникнути тільки ті перекладачі, які самі опанували вищі ступені йоги.
Нижче публікується редакція перекладу Бхаґавад-Ґіти, виконана складачем цієї книги.
Санскритські терміни,
залишені в тексті без перекладу
Атман — головна суть людини: частина багатомірного організму, що перебуває у вищій просторовій мірності та яка підлягає пізнанню (докладніше див. у [7,10]).
Брахман — Святий Дух.
Буддхі-йога — система методів розвитку свідомості людини, що іде за раджа-йогою.
Варни — еволюційні ступені розвитку людини, яким відповідає її соціальна роль: шудри — слуги, вайшьї — торговці, селяни, ремісники, кшатрії — ватажки, воїни, брахмани — в первісному значенні слова — ті, хто досяг станів Брахмана. В Індії та низці інших країн варнова приналежність почала успадковуватися від народження, що заперечувалося багатьма мислителями та заперечується Богом (див. нижче).
Гуни — це термін, що означає сукупність властивостей, насамперед, людських душ. Вирізняють три гуни: тамас — тупість, неуцтво, раджас — енергійність, пристрасність, саттва — гармонія, чистота. Кожна людина, еволюціонуючи, повинна підніматися цими гунами-ступенями та згодом йти ще вище (про це див. у тексті). Якості, властиві гунам раджас і саттва, послідовно повинні бути освоєні кожним, щоб він зміг йти далі.
Гуру — духовний учитель.
Дхарма — об’єктивний закон життя; призначення, шлях людини.
Індрії — «щупальці», які ми «простягаємо» зі своїх органів почуттів, а також розумом (манасом) і буддхі — до об’єктів сприйняття або міркування.
Ішвара — Бог-Отець, Творець, Аллах, Дао (у даоському значенні слова), Первинна Свідомість, Адібудда.
Йога — санскритський еквівалент латинського слова релігія, що означає зв’язок з Богом, методи просування до Нього, Злиття людини з Богом. Можна говорити про йогу:
а) як про Шлях і методи релігійного просування і
б) як про стан Єднання з Богом (у другому випадку це слово пишеться з великої літери).
Майя — Божественна Ілюзія: мир матерії, що видається нам самосущим.
Манас — ум, розум.
Махатма — Великий Атман, тобто людина, яка має свідомість, правильно розвинену найвищою мірою, еволюційно зріла, мудра людина.
Муні — мудрий, мудрець.
Параматман — Вищий, Єдиний Божественний Атман: те ж саме, що й Ішвара.
Пракріті — космічна матерія (у збірному значенні).
Пуруша — космічний дух (у збірному значенні).
Раджа — правитель, цар.
Ріші — мудрець.
Бгаґавад-Ґіта
Бхаґавад-Ґіта
|
