«Існує... тільки Він єдиний... Він існує од віку, буттю Його немає кінця.

Йому немає нічого подібного ні в Небесах, ні на Землі.

Великий Творець не розділив Своєї влади з ким-небудь, ... володіє одна (лише) Його всемогутність.» (Життя Святого Ісси, 5:16-17).

«Предвічний Законодавець — один. Немає інших богів, крім Нього. Він не розділив світ з кимось іншим, не розмовляє з будь-ким про Свої наміри.» (Там само, 6:10).

«... Господь Бог наш — ... всемогутній, всевідаючий і всюдисущий, володіє всією мудрістю і всією просвітою. До Нього-От вам і потрібно звертатися, щоб одержати розраду в прикростях, допомогу в трудах, зцілення від хвороб. Той, хто сподівається, — не отримає від Нього відмови.

Таємниці природи — в руках Божих, тому що світ до своєї появи існував (уже) в глибині Божественної мислі; він став тілесним і видимим з волі Всевишнього.

Коли ви захочете звернутися до Нього — станьте знову дітьми. Тому що ви не знаєте ані минулого, ані сьогодення, ані майбутнього; Бог же — Господар часу.» (Там само, 11:12-15).

«(Він) — Єдиновладдя, над Яким немає нічого. Він — Бог істинний і Отець усього, Дух незримий, Що Його — треба всім, Який — у непорушності, Який — у світлі чистому, Котрого — ніяке око* не може побачити.

Він — Дух. Не личить думати про Нього як про богів або щось подібне... Все існує в Ньому одному... Він — безмежний, бо ж немає нічого перед Ним, щоб обмежити Його... Він — невимірний, тому що не було нікого перед Ним, щоб виміряти Його... Він — вічний... Він існує вічно... Він — не тілесний... Немає можливості сказати, яка Його кількість... Він не обмежений часом...

Він — Життя, що дає життя, Блаженство, що дає блаженство, Мудрість, що дає мудрість, Любов, що дає любов і спасіння...

... Він — непорушний, Він перебуває в мовчанні, у спокої... Він спрямовує Свої бажання у Свій потік Світла. Він — Джерело того потоку Світла...». (Апокриф Іоана, 2:25-4:25)

«Він — Споконвічний Дух» (Там само, 4:35, 5:10,15).

«... І ось — благовістя, яке ми чули від Нього (Ісуса) і звіщаємо вам: Бог є Світло, і немає в Ньому ніякої темряви» (1 Ін 1:5).*

«... Блаженний і єдиний сильний Цар..., Який має безсмертя і живе у неприступному Світлі...» (1 Тим 6:15-16).

«Цареві... віків нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь.» (1 Тим 1:17).

* * *

Більша частина цих слів Ісуса не була включена до Нового Завіту церковними лідерами наприкінці IV ст. після перебування на Землі Ісуса. І це прирекло більшість християн до відходу від монотеїзму. Бог-Отець, Вчення про Якого і про Шлях до Якого складало суть проповідей Ісуса Христа, виявився ними майже зовсім забутим. І через це стали неспроможними їхні онтологічні, гносеологічні та методологічні погляди.

Більше того, в Росії з’явилося типово язичеське — антропоморфне* — уявлення про Бога-Отця, закарбоване на іконі «Трійця». На ній Бог-Отець зображений у вигляді дідка, що сидить на хмарині. А «одесну» (тобто — праворуч) від Нього сидить Ісус. Таке уявлення ввійшло навіть у православний «Символ віри»: «Вірую... (в) Господа Ісуса Христа..., ... сидяща одесну Отця...».

Та Бог-Отець — не літаючий дідок! Він — Споконвічна Свідомість, невимірне по грандіозності, аж ніяк не антропоморфне, що заповнює весь всесвітній простір у Його Обителі! Він — дійсно нескінченний! Як же можна сидіти праворуч від Нескінченного?