Зміст

Іоанн Хреститель

Ми були заздалегідь запрошені на конкретну дату — на лісове місце сили Даніш Леді.

Ранок. Приходимо — і не впізнаємо Її... І обличчя Її не видно, і енергетика — теж Божественна, але інша, не як у Неї...

Лише через деякий час, розібравшись, усе разом з Нею починаємо сміятися... Виявилося, що з Нею сполучився Свідомостями Божественний Іоанн!

— Іоанне, ми чекали на зустріч із Тобою! Розкажи, будь ласка, про Себе. Коли Ти був втілений у часи Ісуса — Ти був уже Божественним, як зараз?

— Не зовсім.

Я був уже достатньо великим за розмірами і силою свідомості, коли возвіщав ізраїльтянам про Пришестя Христа. Був також і пророком: міг відчувати і чути Бога. Але Я не міг сказати про Себе, як Ісус: «Я і Отець — Одне».

Потім втілювався в Австралії, був власником і капітаном торговельного судна-вітрильника...

… Іоанн показує море ... Торговельне вітрильне судно...

— Ви запитуєте, як Я далі розвивав Себе? — Я «надував вітрила»...

Навчитися в досконалості «ловити вітер» вітрилами — це було дуже до речі на Шляху Мого подальшого духовного зростання...

Спочатку Я робив це, управляючи вітрилами Свого судна. А потім і Сам — у медитаціях — ставав «вітрилом», створюючи його із Себе. І Сам же був і «вітром», що надував вітрила...

Пам’ятаєте, як ви вчилися Пранаві — злиттю з Потоком Святого Духа, сполучаючи це з медитацією «Вітрило»?

От так само і Я зливався із Пранавою: спочатку з горизонтальним потоком над поверхнею моря або суші. Потім — під нахилом, з більш стоншенішого еону. А потім — те ж саме майже вертикально.

Так Я і став Потоком, що виходить із Обителі Творця.

А потім, коли Я з тілом розійшовся назавжди, — Творець прийняв Мене в Себе...

Такий, коротенько, Мій шлях. А зараз Я продовжую Свою роботу з невтіленого стану — переважно, в Австралії та Океанії. Це — Мій регіон. Там зараз втілені і підростають багато перспективних душ.

Ну от, тепер ви все знаєте про Мене.

— Чи це не Ти навчав нас колись Пранаві?

— Ні, не Я. Але ці прийоми — стандартні. Вони — елементи «обов’язкової програми»...

— Іоанне, чи не хочеш Ти передати що-небудь ще через нас утіленим людям?

— Так.

У вас Я бачу істинне християнство — те, що повністю відповідає Вченню Ісуса Христа, даному Ним тоді. І також — Його думці зараз.

Але чому при проголошенні імені Ісуса у безлічі інших людей обличчя поринають у скорботу? Треба змінити це! Ісус — не ікона і не статуетка! Він — Жива Божественна Радість!

Я не можу дивитися на підгорнуті губи, холодні очі, суворі обличчя парафіян у храмах! Мені боляче, коли з іменем Ісуса убивають, палять, б’ють, коли, прикриваючись цим святим іменем, опоганюють сексуальну любов — у якій люди можуть дарувати одне одному вищі прояви ніжності…

Вони кажуть: «Бог страждав — і ви повинні страждати!» Ні! Бог — не є страждання! Бог є Любов! Радість, Блаженство — Його суть! І ви повинні творити радість любові і радості в собі! При проголошенні імені Ісуса — радісний і ніжний спокій повинен охоплювати ваші серця!

Ісус не буває в тих церквах, де — похмурі обличчя і тьмяні очі. Він — лише з тими, у чиїх серцях загоряється світло любові при проголошенні Його імені!

Зміст