Зміст

Константінос

— Розкажи, будь ласка, про Себе!

— Був учнем Піфагора. На цьому місці було колись грецьке місто. Тут була Моя Школа. Я створив її за дорученням Мого Вчителя. Намагався зберігати всі традиції й принципи Його Школи.

Тож суворим, зокрема, був відбір кандидатів. Був і певний випробувальний термін з лекціями-слуханнями, які позитивно впливали на початковий етап етичного перетворення тих, хто хотів влитися до Піфагорійського братства — відповідно до його найвищих моральних норм. Тільки потім кандидат приймався в учні.

Набуттю ісіхії приділялося дуже важливе значення вже на початковому етапі навчання. Перебувати у внутрішній тиші потрібно було навчитися не хвилини або години, а дні, тижні — поки цей стан не ставав властивістю душі.

— Скажи, Константіносе, Ти тоді використовував місця сили? Наприклад, от це Твоє прекрасне місце?

— І так, і ні. Такого поняття, як місця сили, у Мене тоді не було. Але місця на березі моря або на доріжках для медитацій вибиралися з урахуванням енергетики тих місць, що, звичайно ж, ми відчували.

Споглядання морського простору, розмірений шум хвиль — сприяли зупинці розуму, зануренню у внутрішню тишу. Учень починав жити в просторі тиші. Тіло — лише маленька піщина — у порівнянні з морськими просторами, життя людини — лише коротка мить перед вічністю скель і моря...

Створені Піфагором і Його учнями літературні твори допомагали також на перших етапах, даючи розуму формули для занурення у внутрішню тишу.

«Подібна до піщинки на дні океану особистість твоя. Але те, що є Цілого маленькою частиною, здатне себе усвідомити в єдності з усім тим, що Цілим зветься… Так до Істини можемо себе наближати...» — це працювало так само, як добірка цитат із ваших книг.

Потім у цьому спокої учень учився слухати: слухати Вчителям втіленим, а потім і невтіленим. Вироблялася здатність слухати і сприймати інформацію всією свідомістю, а не тільки розумом тіла.

Зрозуміло, уже з ранніх етапів у Школі навчали і мистецтву впливати на енергоструктури свого тіла: очищати їх, переміщати концентрацію свідомості по чакрах і меридіанах. Учень учився розташовувати концентрацію себе як свідомості — у тих чи інших енергоструктурах, домагаючись краси звучання себе-свідомості в гармонії із Цілим: переживаючи і випромінюючи стани любові, спокою, захоплення, сили, впевненості, ніжності тощо.

Такі вміння набувалися завдяки тренуванням — співати, декламувати, танцювати, грати на якому-небудь музичному інструменті, а також вивченню гармонії в музиці. Імпровізації-медитації з концентрацією, наприклад, у передньому каналі, сушумні, в різних чакрах — ставали творами мистецтва, зразками свари*.

У результаті розвивалася здатність керування своїм тілом — як музичним інструментом, що може звучати в гармонії з Божественними Тонкістю і Чистотою.

За результатами навчання на цьому етапі відбувався відбір далеко не всіх — для вищих щаблів буддхі-йоги. Наставав етап медитативної роботи із власного Махадубля.

А для інших — створювалися найперспективніші умови для розвитку здатності свідомості мислити і проявляти творчі здібності через різні форми служіння, через розвиток мислення за допомогою вивчення математики, логіки, архітектури, ораторського мистецтва і т.п. Адже саме творчість є найкращим способом розвитку здатності свідомості мислити!

На вищих щаблях роботи — медитації були подібні до тих, що робите ви. Зрозуміло, назв таких у нас не було, але за суттю — подібні.

— А керування матерією?

— Для цього необхідне повне оволодіння Божественним мисленням. А також — повний перенос процесу мислення в Атмічну Свідомість і повне освоєння медитації «Абсолют».

Але Моє головне завдання полягало в іншому: Я вів душі щаблями пізнання Божественності і прагнув «укоренити» серед людей знання про Закони Цілого та ступені збагнення Творця.

Зміст