|
Зміст
Лариса
Впритул до Махадубля Константіноса — грандіозний Махадубль Його Божественної Учениці Лариси.
— Розкажи про Себе, будь ласка, Ларисо!
— Краще розповім про Константіноса — те, що знаю про Нього!
Константінос був одним з тих Учнів Піфагора, які — ще до розгрому Його Школи в Кротоні — відправилися, за дорученням Учителя, у різні міста — щоб філії Школи стали джерелами Істини та Мудрості для великої кількості людей.
Константінос почав тут, на цьому новому місці, — те, що робив Піфагор. Він запалив тут новий Світильник Любові — почавши говорити людям про Мудрість Творця всесвіту, про життя Цілого, про Піфагора.
Щоб Його послухати, стікалися люди, ставили запитання — і залишалися з Ним. Залишалися ті, для кого запитання ті — були не звичайною цікавістю! Серед тих перших Його учнів була і Я.
Я слухала Його, розкривши очі душі, — і в серці запалала велика любов до Нього і до всього, що Він являв Собою, до знань, що їх Він дарував! І сенс життя людського для Мене тоді відкрився!
Константінос, зокрема, просив тих, хто має статок, жертвувати на створення Школи: те, що кожен міг. Я віддала тоді все, що було в Мене. І Мій дім на березі моря став першим будинком Школи.
Багато хто зі знатних городян віддавали золото і людей для будівництва. Однією з умов Константіноса було, щоб раб, що забажав працювати на будівництві і був відпущений для цього хазяїном, одержував потім свободу і статус вільного громадянина. І відпускали люди своїх рабів, і віддавали коштовності свої, і росла Школа!
Зокрема, були при Школі організовані класи, куди віддавали на навчання дітей. Це було незвичайним — і зробило Школу бажаною для місцевої знаті, а також забезпечило заступництво влади.
Константінос раз на тиждень проводив публічні бесіди для всіх, хто бажав Його слухати. Приходили з віддалених місць, морем припливали — ті, хто почув про Вчення великого Піфагора.
Ми ж — щоранку перебували в медитації, потім обідали і включалися в роботи, пов’язані зі зведенням будівель Школи.
Гармонія життя, закладена міцним фундаментом в основу Школи, робила життя і працю тут настільки піднесеними і прекрасними, що люди, які залишилися при Школі, уже не шукали кращої долі!
Згодом лекції Константіноса були доповнені виступами тих учнів, які освоїли ті можливості душі, які могли проявлятися в музиці, танці, декламації. Це сприяло залученню ще більшої кількості людей. Школа росла й розвивалася!
— Але, Ларисо! Розкажи хоч трохи про Себе!
— Палаючи любов’ю до такої Людини, Що проявляє Бога на Землі, — легко вчитися! Живучи такою любов’ю — легко росте і розвивається душа!
За допомогою медитативних прийомів, яким навчав Константінос, — росло, розширювалося духовне серце! Ми вчилися розливатися ним над морськими просторами! Вогонь любові сердечної розгорявся — і обіймав собою всі життя, всю красу! І душа наближалася в цьому світінні любов’ю — до порога Божественного!
Училися ми також управляти своїми емоціями: ніколи не виходити зі стану любові!
Потім — училися бути Потоком Світла — як «сонячний вітер», що струменіє над морським простором і надуває «вітрила душ»!
А потім ми розчинялися — так, щоб кожна крапелька себе-світла співрозчинялася зі Світлом Тих Божественних Свідомостей, Яких ви йменуєте Святим Духом або Брахманом. І можна було зникати в Злитті з Ними — й існувати лише як Світло!
У Єдиному Світлі цьому можна було навчитися відчувати Себе — великою, живою і цільною, зовсім вільною від тіла!
Я навчилася бути Душею-Світлом — з реальною обличчям, вустами всміхненими, з очима, що ллють Любов і Світло, з руками ніжними, що плекають все! І кінчиками пальців Я могла торкатися тіл утілених — щоб зціляти, голубити!
І серцем полум’яним Я спрямовувалася до Творця Всього — і вчилася жити Його Живим Вогнем Любові!
Константінос, Піфагор і Адлер Мене тоді вели! І от Я — разом з Ними — з Вічної Єдності — спрямовую нині у Творіння Вогонь Божественної Любові!
… Ще можу додати, що Я тоді стала дружиною Константіноса.
— Скажи, будь ласка, а як Ти і Константінос закінчили ті Ваші земні втілення?
— І Константінос, і Я — розчинили все «земне» у собі, у тому числі матеріальні тіла, — цілком і повністю! Константінос зробив це на кілька років раніше, ніж Я.
Пізніше в Мене був другий чоловік — з досить перспективних учнів Константіноса. Він був набагато молодшим від Мене.
Він тоді не встиг...
А зараз він знову втілений — у цих же краях. Ви його зустрічали. Дивна анахата! Але тепер він — у жіночому тілі. І ім’я в нього — як у Мене!
Я його — тобто її — опікую. І турботу про нього доручаю також і вам — коли подорослішає!
… Повна Свобода досягається лише цілеспрямованою роботою з перетворення себе як душі!
… За «звичайних» умов уроки карми доводиться освоювати в безлічі тілесних втілень, де — через біль і випробування — дорослішає і переплавляється душа, отримуючи цей досвід повільно, болісно і важко.
Але медитативна робота — правильно організована і поєднана з етичною самокорекцією — дозволяє проходити цей перетворювальний етап зростання набагато гармонійніше і швидше! От цьому і вчили Піфагор і Константінос. І всі істинні езотеричні Школи Душі ґрунтуються на цих самих принципах!
Але при цьому ніякі медитативні «техніки», навіть блискуче освоєні, не дозволяють душі влитися в Океан Творця, якщо залишилися стани свідомості, не тотожні Йому! Поки не зжиті всі такі «тіні минулого», тобто небожественні якості і стани, — душа не може ввійти в остаточне Злиття!
Зокрема, бувають ті якості душі, які були корисні під час зростання, але які повинні бути відкинутими тепер — коли щабель людського буття змінюється щаблем Буття Божественного!
Адже Океан впускає у Свої Глибини тільки тотожне Собі!
Тому одне із завдань духовного Вчителя полягає в тому, щоб вчасно виявити подібні якості в учня і допомогти йому їх побачити. А завдання учня — всі сили спрямувати для остаточного перетворення себе і подальшого Злиття!
… Потрібно створювати на Землі Школи — за принципами, закладеним Піфагором!
Як би хотілось пояснити втіленим людям, що, якщо знову і знову бити в обуренні рукою по гострому каменю, об який уже поранився, щоб відомстити йому за той біль, — то так тільки нове страждання породжуєш для себе!
Але такі прості принципи життя в гармонії Цілого:
— Любов сердечна!
— Спокій розуму і внутрішня тиша!
— Доброзичливість до всіх і створення добра всьому живому — і в справах своїх, і в емоціях, і в думках!
— Подяка Творцеві за всі Його уроки!
Хто в житті своєму зуміє хоча б цього дотриматися — той уже наблизиться значно до тієї якості, що Бог хоче бачити в кожній людині!
Зміст
|
