Зміст

Никифор

До першої зустрічі з Божественним Никифором на Його улюбленому лісовому місці сили нас готувала Сулія.

— Де Никифор втілювався востаннє? У Росії?

Вона показує Тихоокеанський регіон до північному заході від Австралії, на близьких до неї островах.

— Зараз настає Його пора в роботі з вами!

Те, що ви робили розсилання інформації по тому регіону, це — неспроста. Потрібно, щоб і там люди про вас знали!

— Ім’я Никифор — грецьке?

— Не зовсім, це потім воно стало грецьким, візантійським. Це ім’я — інтернаціональне, не потрібно його прив’язувати до яких-небудь націй.

… І от — ми скраю широкої просіки в лісі, що поросла молодими берізками і сосонками, у гостях у Никифора, всередині Його величезного Махадубля, що складається з Живого Найстоншенішого і Блаженного Божественного Світла.

Найдивовижніше тут — це, коли, вийшовши з лісу на просіку, — раптом… потрапляєш у простори нематеріального океану! Поглядові стоншеної свідомості тут відкривається інша реальність буття: океанічні простори з криками чайок, що кружляють, і білою яхтою. Але, разом з тим, це — Океан Божественного Світла! Найчистіша і найніжніша прозорість Його Глибин, вселенський Спокій і Гармонія Божественного Буття — дарують найвище блаженство і безтурботність існування у великій Єдності Злиття Божественних Душ!

— Скажи, як Ти досяг такої Майстерності, що от так запросто можеш проявляти на поверхні Землі — Глибини Океану Споконвічної Свідомості?

— Я ріс — на березі океану. На його просторах — Я осягав Божественну Премудрість! Моя Любов росла на свободі, на просторі — і вона не знала меж!

Я осягав Бога, не орієнтуючись на Індивідуальні Прояви Творця — Божественних Учителів. Але відразу — як Абсолют: Єдиного Багатомірного Організму з Його Основою в споконвічній лоці — Серцем Абсолюту.

Вам поталанило більше! Ген скільки у вас одразу Божественних Друзів-Учителів, і Я в серед Них! — сміється Никифор.

— Розкажи, будь ласка, про Себе: адже це дуже важливо — довідатися про ще одну можливість пізнання Бога! Як Ти досяг Божественності? І коли?

— Дуже давно... У часи Атлантиди. Згодом втілювався ще раз — на островах у районі Австралії... То були дуже великі острови, тепер вони занурилися в глибини океану. Там була Школа буддхі-йоги дуже високого рівня, на зразок давньоєгипетської Школи Птахотепа. Я був спочатку адептом, а потім Учителем Школи.

— У яких духовних традиціях Ти працював?

— Богом називали Єдину Вищу Свідомість. Моя місія полягала в тому, щоб учити адептів, які досягли відповідного рівня, закріплюватися в статусі Океану Споконвічної Свідомості. Іншими словами, Моя місія полягала в навчанні Махатм буттю Океаном Параматмана!

Цьому навчатиму й вас.

Прийміть Мої настанови:

Потрібно навчитися завжди жити — усвідомлюючи себе Єдиним Сущим «Я» — «Я» Бога!

Я — Спокій, Блаженство, Ніжність, Міць і Сила Єдиного!

Я — Любов! Я — Світло! Я — Блаженне Буття!

Спробуйте сприймати це, поринайте разом зі Мною у відчуття Мене-Вселенського, Мене-Океану…

Тепер є тільки Моя Анахата — Океан Мене… Або Я — як Нескінченна Хвиля… Є тільки Одне: Безмежність Творця...

А повністю вичищене тіло — як щілина: крізь неї можна сприймати матеріальний план з Океану, залишаючись повністю Океаном…

— Але як навчитися не виходити зі Злиття?

— А як береться кожний наступний щабель?…

Океан Творця — Щонайнайстоншеніше... М’яко й ніжно, на тлі розчинюючого Спокою, учися БУТИ Мною!

Стан Океану — як м’яка течія Спокою; це Блаженство Дарування Любові...

Якщо не виходить відразу з анахати тіла поринати на потрібну глибину — згадуй наявні у вас схеми роботи: так само, наприклад, як свідомість, розвинена як духовне серце, можна легко розправити в об’ємі намету, — так само можна розправитися в межах об’єму планети — і так далі…

… Я є завжди і скрізь! Вся Нескінченність Мене — Вселенського Океану Творця — відділена від Творіння всього лише найстоншенішою запоною «Завіси», яку можна перетнути в будь-якій точці простору. Любов легко просочується крізь неї в Океан Мене, притягуючись ніби Вселенським Магнітом. Так тотожне зливається в Одне — так діє Закон всесвітнього тяжіння.

Ви — тотожні Мені! Ви перетікаєте в Глибинний Шар і залишаєтеся Там, зчепленими, скріпленими усвідомленням: «Води любові, які влилися в Океан, — невіддільні від Океану, і це є Я!»

Але це — ще не все.

Руками свідомості — усвідомлюй Безмежність Себе-Океану…

Є тільки Океан…

Це і є Богоцентризм.

Це — приучення себе бути Анахатою, Серцем Абсолюту: Єдиним Вищим «Я», Єдиним Сонячним Океаном Тебе, Мене, Усіх…!

Той, хто доторкнувся Океану Любові, спрямовується до Нього знову й знову!

Поринаючи в прозорість Його, він з’єднується з Ним!

Віддаючи «себе», забуваючи «себе», він розчиняється в Ньому!

Серце, що вмістило Океан, стає Океаном!

Душа, що стала Океаном, живе життям Океану!

— Никифоре! А біла яхта — у чому значення цього образу над поверхнею Океану?

— У нас були легенькі невеликі судна з білосніжними вітрилами. На такому судні посланці Школи відправлялися за кожним новим духовним шукачем, який, будучи досить зрілою душею, звертався до Бога з проханням про Велике Пізнання і навчання — як допомагати людям.

Таке прохання готової до посвяти душі було завжди ясно чути нашим Співробітникам Школи — і туди відправлялися судно. Посланці в білому одязі йшли безпосередньо до тієї людини, з легкістю знаходячи її в палаці правителя чи в бідній хатині. Їй абсолютно точно, дослівно повторювали слова її молитви-прохання про Велику Посвяту і пропонували стати на Шлях. І тоді новий подвижник ішов з Ними на судно і відправлявся в Школу — щоб там пізнавати вищі щаблі Шляху душі.

Якщо ж від несподіванки настільки швидкої «матеріальної» відповіді на її прохання людина вагалася, Посланці йшли на берег, і яхта чекала ще три дні... За ці дні людина могла прийняти остаточне рішення.

Звичайно в ці дні до Божественного судна стікалися люди, і наші Посланці говорили їм слова Істини, дарували прості і ясні заповіді, зцілювали... Все це залишалося в пам’яті народів, як перекази про Богів, «що зійшли з Небес».

Школа була розташована на острові і не мала стосунку до жодної держави. Вона була автономна і незалежна від зовнішнього світу.

На початку навчання багато уваги приділялася чистоті енергоструктур тіла (на Атмічному рівні стоншеності) і абсолютному контролю свідомості над функціями організму — як в емоційно-вольовій сфері, так і на фізичному рівні — аж до контролю над сердечним ритмом, частотою дихання, функціонуванням внутрішніх органів. Такі психофізичні вправи чекали на всіх новачків, незалежно від віку. Поряд з підготовкою тіла проходило пояснення істин про устрій багатомірного всесвіту, призначення людського життя, природу Бога.

Потім наставав етап буддхі-йоги, все було схоже на те, що у вас, тільки рівень свідомості новачків був набагато вищим, і наші початкові щаблі вже були не «першим класом школи», а відразу «першим курсом інституту», якщо проводити аналогію із сучасним вам світом.

… Як діяти на Землі і при цьому залишатися Мною? Справа в тому, звідки виходить дія: з Мене — чи від нижчого «я», а також від того, яка мета цієї дії.

Своїми діями людина може або облаштовувати «будиночок» для свого нижчого «я» — або реалізовувати Мою Волю.

Усвідомлені дії, що виходять із Мого Наміру й реалізують його, ніколи не можуть поневолити когось! Навпаки, вони зміцнюватимуть у Злитті зі Мною!

— Але як тоді щодо харчування тіла, господарських справ з підтримки житла тощо?

— Розрізняй просту круговерть матерії у світі пракріті — і дії, пов’язані з Моїм Життям.

Те, про що ти говориш, — це просто круговорот у світі пракріті. Відрізняй від нього дії, які входять у світ пракріті з Мене і націлені за межі світу пракріті.

Живи не тільки круговоротом матерії у світі пракріті, але — своїми устремліннями і діями — за його межами!

… Неправильно думати, що Богові немає діла до твоїх матеріальних проблем. Це — не так.

Але просто в Мене ніколи не буває проблем або невдач у матеріальному світі. І, якщо ти — у Єдності зі Мною, то їх не буде і в тебе.

Коли ти — не зі Мною, ти упускаєш свої можливості: неправильно обрано час, несвоєчасно виконана дія... І от результат: витрата часу і сил даремно.

Відчувай постійно той шлях, що Я прокладаю для тебе! Ступаючи по ньому, ти приходиш до «пункту призначення» вчасно, а там — усе вже підготовлено до твого приходу: це Я подбав про тебе.

Але, якщо людина відправляється в путь, не будучи чутливою до Моїх знаків, то на фініші її може чекати як удача, так і цілковитий провал. Іншими словами, там на неї чекатиме її карма.

Зміст