Зміст

Хань

Коли в нас були намічені відвідини «для інтерв’ю» двох китайських — за Їхніми останніми втіленнями — Божественних Учителів: Хуаня і Ханя, причому до улюбленого місця Ханя в лісі було добратися простіше, я запитав Ханя:

— Завтра ми — до Тебе. Приймаєш?

— Ні, — відповів Він. — За законом старшинства, спочатку — до Хуаня!

… Отже, учора ми побували в Хуаня. А сьогодні зранку — ще до світання — розташувалися біля багаття поруч із Махадублем Ханя.

Затишшя... Ніжний світанок у ялиново-березовому лісі... Зграйка синиць пискотить у гіллі... Білий дим від нашого багаття спливає вгору, розчиняється на тлі ранкової небесної блакиті і легких білих хмарин...

Ми просимо Ханя розповісти про Себе, про методи, за допомогою яких Він колись досяг Досконалості, просимо дати рекомендації для нас і — через нас — іншим втіленим людям. Адже раніше ми знали про Нього і про Хуана лише те, що обоє Вони — з Китаю і виросли до Досконалості в даоській традиції.

Хань відповідає:

— Мовчання розуму! Замовкніть усі, в кого уми вже розвинені! Тільки тоді можуть почати розкриватися обійми духовного серця, а потім — назустріч їм — і Обійми Небесного Отця!

Руками любові обіймайте все живе в Творенні, а потім — і Дао!

Так — пройшов весь Шлях Я, і так само — кожний з Нас, Кого ти знаєш і не знаєш. Так само Я провів у Себе — тебе й кожного з вас, хто вже «надягав капелюх дона Хуана»* або ще не надягав, але надягне завтра.

За всіх часів на всіх континентах Землі й у всіх країнах — тільки одна стратегія наближала до Мене праведні душі радикально: це — мовчання розвиненого розуму!

Коли розвинений розум замовкнув — тільки тоді в такому тілі і через таке тіло говоритиму Я!

Я впускаю в Себе тільки ті розвинені душі, особистий розум яких навчився мовчати! Тоді стає досить одного Єдиного Розуму! Інший — заважає!

— А Ти не розповіси нам, як Ти Сам розвивався?

— У тій самій тиші відбувалося розпускання Мене — як квітки.

В «оксамитових» умовах вирощував Мене Мій Майстер. Це був Хуань!

Сад, ставки з лотосами... Це був Його ашрам Дао...

Теорія вирощування «золотої квітки» — це теж Хуань уперше сформулював! Ти читав ці думки десятиліття тому — ще на машинописних аркушах «самвидаву». Назва була — Таємниці «золотої квітки». Правда, ті ідеї дійшли до тебе тоді в дуже перекрученому інтерпретаторами варіанті.

А суть трактату була така:

Віночок «золотої квітки» — розвинена анахата.

Стебло — частина, що пролягає до Обителі Дао.

«Золота квітка» коріннями в неї проростає.

І «цибулина», як у тюльпана, утвориться там. У неї потрібно почати переселятися анахатою з руками.

А далі — ти теж це давно вже знаєш — індивідуальна «цибулина» «зростається» з «цибулинами» всіх, Які — Там… «Цибулина» Там — на всіх одна… Вона — нескінченна за часом і за розмірами... Вона і є Дао.

— Так, спасибі Тобі. Це все нам зрозуміле.

— Скажи, будь ласка, а чому Ти зараз улаштувався в Росії?

— Але ж Я вирощував тебе!… Досконалість ти пізнав, зокрема, завдяки Мені, Нам!…

— Спасибі Тобі, любий Ханю! Але не став, будь ласка, крапку! Я ще не зовсім задоволений собою! І знаю, що мені ще дуже багато треба самому розвиватися! Причому знаю наступні кроки, які треба зробити...

— Найближчої весни ти всі намічені щаблі подолаєш...

— Ханю, розкажи, будь ласка, ще що-небудь найцінніше для втілених людей — із Твого минулого, наприклад, про те, як Ти вчився у Хуаня?

— Я шукав Безсмертного* Майстра Дао, Що вказав би Мені шлях.

Я бачив багатьох. Всі вони говорили, що знають Істину, що саме їхні методики дозволяють досягти безсмертя…Але їхня компетентність не викликала в Мені довіри, і Я йшов і йшов далі...

Одного разу Я зупинився відпочити біля струмочка. Вдалині було видно монастир, куди Я збирався добратися.

До Мене підійшла людина і попросила дозволу присісти поруч. Дивним текучим і м’яким спокоєм було наповнено Його тіло…

Він запитав, куди Я тримаю шлях.

Я відповідав, що шукаю Мудреця, котрий навчить Мене, як осягти Дао.

Хуань, а це був саме Він, відповів:

— Так — ти ніколи не знайдеш бажане! Ти повинен шукати не людину, а Дао! І тільки тоді Дао стане твоїм провідником і приведе тебе до Мети!

— Спасибі за мудру раду, — відповідав Я. — Але скажи тоді: в який бік Мені йти?

— Потрібно йти не вдалину, а вглиб! Дао — це Щонайнайтонше, Воно перебуває в глибині під усім. Воно є — скрізь. Коли ти навчишся спокою розуму, тільки тоді ти почнеш бачити Шлях, що пізнає саме серце.

… Я зрозумів..., що не знаю, куди йти... Так Я став учнем Хуаня.

… Довго Я перебував в омані, що Він Сам не знає відповідей на ті запитання, які ставить нам — Його учням. А Він... лише підводив нас до порога кожного відкриття, але кожний з нас повинен був рухатися далі тільки ціною своїх зусиль...

Я довго жив так, не бачачи Його Величі. Його мудрість була... тиха.

І тільки пізніше, впізнаючи в медитаціях Його знайому усмішку і м’яку ніжність, Я усвідомив до кінця Його всеосяжну Єдність із Дао…

Він допоміг багатьом, і Мені серед них, осягти цю Велику Єдність.

— Які поради Ти даси всім тим, хто хоче навчитися управляти своїм розумом?

— Спокій розуму досягається прийняттям тих уроків, що посилаю і даю Я.

Привчайте також свої уми до поваги будь-якого життя.

І учіть свої уми вдячності. Вдячний розум — лагідний і слухняний. У вдячному розумі ніколи не проросте насіння гордині, вдячна людина ніколи не загордиться.

Величезна праця і нескінчене терпіння, з якими Океан Дао століттями зрощує кожну душу! Невимірна Сила Любові Дао, що ростить і живить кожне життя!

По суті, людині нема чим пишатися: все, чого вона досягає в земних життях, чи то успіх у мирських справах чи в духовному пошуку, є результатом зусиль багатьох, а не тільки її. Вона одержує знання — із книг, від інших втілених людей або невтілених душ, черпає їх з нескінченної розмаїтості життя на Землі. А за всім цим стоїть Великий Творець, що створив небо і Землю і все живе. Людина користується дарунками Небесного Отця, а ті зусилля, які вона сама докладає щодо правильного розвитку себе як душі, — лише мізерний внесок — у порівнянні з Його Любов’ю і Турботою!

Найвеличніша подія у всесвіті — це коли розкривається для Дао душа людська! Кожна така квітка-душа — безцінний скарб для Мене! І немає нічого важливішого!

Зміст