Заказать книгу

Зміст

Апостол Пилип

— Я радий, що ти прийшла саме сюди...

Пам’ятаєш, тут, на цьому місці, коли Володимир уперше привів вас сюди, ти змогла побачити Ісуса очима душі й одержала Його благословення на продовження твоїх зусиль?… Ти стояла тоді на самому початку Шляху до Отця...

— Пам’ятаю..., до найменших подробиць пам’ятаю!…

Пилипе, розкажи, а як Ти вперше побачив Ісуса?…

— Добре...

Ми тоді давно чекали приходу Месії...

… І от, одного разу Моя сестра вбігла в дім зі словами:

— Пилипе, Він — прийшов!…

Більше вона не могла вимовити ні слова...

Багато людей кинулися на просторе місце на околиці селища, де Він хотів говорити.

Народу зібралося багато, але не було звичайного гомону і суєти, всі чекали...

Опустилася раптом дивна прозора тиша.

І Ісус почав говорити.

Він говорив неголосно, але м’який голос Його звучав, здавалося, не зовні, а всередині кожного слухача... І, як би далеко не стояли люди, усім було чутно кожне Його слово...

… Потім безліч разів Я переживав той дивний стан, коли Ісус занурював усіх слухаючих у Свою Свідомість — і говорив з кожною душею так, начебто — сам-на-сам — скільки б не було людей навколо!… І кожний знав, що Ісус говорить саме йому...

… Коли проповідь закінчилася, люди розходилися, переповнені почутим. Вони йшли в тиші, ніби боячись розплескати те безцінне, чим Ісус заповнив їхні душі.

А Я... не міг іти: ноги начебто приросли до землі...

Я не знав, як зможу жити далі без Нього!… Усе, що Я робив колись, втратило сенс...

Але те, про що Він говорив, міг навчити робити тільки Він...

Ісус підійшов до Мене Сам і назвав по імені, начебто впізнав... Він запитав, чи хочу Я піти за Ним?…

Я відповів:

— Хочу, Господи! Туди, куди Ти підеш, — візьми й Мене!…

Ісус доторкнувся до Мого плеча і сказав:

— Пішли, ти можеш іти зі Мною...

* * *

— Пилипе, розкажи нам про те, як учив Ісус, якщо можна...

— Це складно передати на рівні слів... Він учив — усім Своїм життям, Він учив кожною дією і словом Своїм!...

Він оголював у нас те, що було недосконалим. Він учив викорінювати пороки в собі — тому що не наблизитися до Отця, не ставши Світлом Чистим!

Він учив медитації: учив, занурюючи у Свої стани, учив, пояснюючи, як у них входити, як утримувати, як би важко при цьому не доводилося нашим тілам.

Чи доручав Він готувати нічліг, чи збирати людей, чи доручав допомогти комусь чи творив Божественні чудеса у нас на очах... — кожне Його слово і дія змінювали щось у тих, хто Його слухав і наслідував.

У нас не було — з тих пір, як пішли за Ісусом, — життя іншого, ніж життя з Ним! Кожний залишив усе, що було в нього, все, що мав у світі «земному», — щоб іти за Господом!

Але цього не було досить, щоб стати Одне з Отцем, як учив Ісус. Кожний повинен був ще залишити «себе»…

Часу було не багато в Нього...

… Закінчувати перетворення Себе й осягати повноту буття в Злитті з Отцем Небесним — Нам довелося вже, коли йшли Ми по землі в різні країни, несучи людям Його Вчення. А Ісус завжди був з кожним із Нас...

— Ти хотів би ще що-небудь сказати, Пилипе?

— Хотів би, але у світі немає слів, які могли б це передати... Я хотів би сказати про Любов до Ісуса... Я розповім про це без слів кожному, хто звернеться до Мене...

Ще Я хочу сказати про Серце Христа. Багато хто вживає ці слова, повчаючи інших... Але чи розуміють вони самі, про що говорять?

Адже Це — одне з найвеличніших відкриттів, які може зробити для себе шукаючий християнин!

Серце Христа — найбільше з усього, з чим кожен із нас, будучи простою людиною, зіштовхувався у своєму житті!

Тому, лише міркуючи на словах, неможливо навіть найменшою мірою одержати уявлення про Нього!

Це — Серце, що охоплює Своєю Любов’ю все! У Ньому — нескінченне Джерело Любові і життєвої Сили! Як нескінченне велике Сонце — сяє Воно під усім цим світом*!

Відчувши це Серце, можна істинно відчути і ту Любов Христа, з якою Він ішов до людей!

Але, лише відчувши це Серце як своє, розумієш, нарешті, повноту цього Знання…

Тому Я кажу: обов’язок будь-якого істинного християнина — прагнути стати Серцем Христа, щоб у цьому воістину уподібнитися Йому!

… Я готовий допомагати всім, хто шукає Ісуса, хто шукає Отця!

Ісус і багато інших Синів і Дочок Єдиного Отця вдихнули життя в ті ваші починання, які творитимуть нову духовну весну на планеті Земля! Ми Всі раді дарувати вам Свою допомогу!

Медитація Хрест*

Хрест Ісуса — що вхід

В Обитель Отця-Творця!

За Хрестом, за твоєю спиною, —

Прохід у Ті Небеса!

Серце Ісуса — там:

За Крилами того Хреста!

Серце Ісуса розкрило нам

Обійми Отця-Творця!

Що б тут не сталося —

Та за твоєю спиною знову

Завіса, що тоді розірвалася, —