Зміст

Анастасія

На затишній лісовій галявинці посеред ранкового мокрого від роси і пронизаного ніжним сонячним світлом березового лісу, крім нас, зібралися Божественна Сибірячка Анастасія, також Сур’я та Елізабет Хейч. Ми опинилися в «Жіночому Божественному Товаристві», й насичувалися Їхньою Божественною Ніжністю.

Говорити почала Анастасія:

— Тепер ви вже краще розумієте Мене? «Широке» служіння відрізняється від «вузького», на якому багато років зосереджувалися ви.

Я хочу сказати, що людей, як ви говорите, гун тамас і раджас — не можна відразу вести по-серйозному до Бога. Але їх можна направити тут, на Землі, у життя праведне, чисте, світле, з пам’ятанням про Бога! Вони поки повинні мріяти і про земне. І здійснювати в житті своєму «земні» бажання — вони теж повинні! Вони не можуть поки відмовитися від цього всього й спрямовувати погляд лише в Небеса!

А у вас відразу йде: «Подаруй себе Богові!»...

Але ж вони ще не готові дарувати себе Богові, вони повинні ще дуже довго жити і розвиватися тут! А для цього вони повинні вчитися віддавати, а не брати, віддавати хоч щось: дарувати Землі, людям, Богові — з думкою не про себе, а про інших…

Так, ви про це пишете! Але ви не пояснюєте конкретно — як?

А потрібно, щоб вони хоч насіннячко, хоч деревце посадили: це — вже віддавання!

Якщо щось робити не для себе, якщо навіть вони тільки подумають про це… — то вже з’являється можливість переспрямувати душі з пекла убік Світла!…

Головне, про що Я хочу сказати, це — про впровадження принципу віддавання! Воно повинне виникати одночасно з розкриттям духовного серця, і йому потрібно задавати можливі напрями!

Далі — думайте, як це хочете робити ви. Поки це — ваш пробіл. Це є те, що ви забули запропонувати людям тих гун, і тому вони за вами не йдуть...

Їм потрібно якраз запропонувати варіанти позитивного розвитку! Всі вони хочуть одержувати — а потрібно навчити їх дарувати, віддавати, творити, створювати!

І вчити потрібно не одиниці серед них, а ту саму людську масу, з якої потім зростають лотоси. Це є те, що роблять на Землі Аватари...

Аватари приходять — і перевертають, переспрямовують величезні шари людських душ, змінюють напрям їхнього руху на століття: від зла — до Добра, від ненависті — до Любові… І це робиться через впровадження принципу віддавання.

Вивчіть, як це робить Сатья Саї! Він дає і знання про Вище, і повчання для «дітей» на щодень, Він створив школи і навчає духовним принципам лікарів, художників, учених, політиків. І це все робиться руками Його послідовників! Це — їхнє віддавання, причому кожний одержує завдання, які йому під силу…

Придивляйтеся до того, як допомагає людям Бог! І самі творіть нове! Зараз настає ваш час!

Кожна людина може почати допомагати Богові: допомагати змінювати те, що є поганим. Але починати кожен може тільки з себе — завжди тільки з себе!

Кожний також може почати творити навколо себе маленький простір любові. Це — так просто, що зможе кожен!

У зв'язку з цим, Я хотіла б кожному вашому читачеві подарувати промінь любові — його власний промінь! Треба навчитися світити промінчиком любові з духовного серця!

Можна прийти в ліс, краще — навесні, але можна — і в будь-яку пору року. Треба стати поруч із берізкою і пальчиком руки доторкнутися до стовбура, погладити ніжно її — живу! — а потім відчути промінчик світла зі своїх грудей, що виходить звідти, де живе любов. І — погладимо промінчиком цього світла стовбур берізки: так само, як пальчиком.

Повторимо це кілька разів — так, щоб відчути дотик.

Це може зробити і маленька дитина, і її мама чи бабуся — а потім малюк зуміє навчити і тата, і дідуся.

Цей промінчик є в кожного, треба тільки увімкнути світло любові.

Звичайно, якщо немає поруч лісу або берізок у ньому — то можна і будь-яке деревце гладити...

Потім треба буде навчитися світити промінчиком на будь-якій відстані — і дарувати так ніжність усім, кого любиш.

Можна навіть на квіточках, які ростуть у горщиках у кімнаті, перевірити: вони стануть рости краще, це кожен помітить!

Можна спробувати направити промінчик — нашій Землі і її гладити промінчиком, спрямовуючи його вглиб: адже Земля також має серце… Треба ніжно гладити: адже Земля — жива!

А ще можна погладити промінчиком — Бога… Якщо погладити Бога — то кожен відчує у відповідь Радість Бога…

… Як Я рада за вас! Вітаю!

… Як би Я хотіла подарувати це знання всім людям:

«Все навколо — любить тебе, людино! Саме так Абсолют створений Богом-Отцем! І, якщо всередині тебе виникає відповідна любов, — то відбувається злиття: зникають замкнутість та ізольованість — і натомість приходить Любов Усього Сущого! І всі енергії всесвіту, присутні в людині, тоді згармонізовуються!»

Це можна подарувати не тільки тим, хто стоїть на порозі Вищих Посвят. Це варто було б включити вже до початкового курсу з розкриття духовного серця!

Гармонія і Любов Абсолюту — ця медитація повинна стати фоновим станом, природним способом життя, правильним самовідчуттям душі!

Усе вирішується через занурення свідомості у духовне серце!

Але можу ще кілька прийомів запропонувати для самого початку — звичайно, для тих, хто вже побачити і відчути захотів, але поки не вдається. Я спробую кілька простих і доступних дій описати, які могли б замінити ті звичні «міські» розваги.

Але чому так відбувається, що не може людина сприймати найважливіше сама? Виключена в людини усвідомленість власна з дитинства раннього, оскільки звикла вона лише чужими ідеями та емоціями живитися! Ці ідеї та емоції чужі — зокрема, і через телевізори, магнітофони — заповнюють їй ту порожнечу душевну, котра всередині від життя неусвідомленого існує!

Потрібно вчити людей любити — і тільки тоді задіюється увесь спектр сприйняття та усвідомлення душі людської!

Наприклад, можна навчитися ходити по Землі. Можна згадати про те, що Земля наша — жива душа, і просто йти, обережно ставлячи стопи на тіло Землі, відчуваючи дотик до її поверхні. Це — дуже просто, це зможе кожний! Усього хвилин десять якщо так походити, то вже наставатимуть зміни перші. Цьому можна вчити й дітей. Якщо людина усвідомлює, що Земля — це душа жива, то, можливо, стане вона хоч трішечки розуміючою і доброю! Адже встановиться певний зв’язок між душами: маленькою поки людською — і величезною душею Землі. Цей зв’язок, якщо людина його почне відчувати, допоможе стати і здоровішою, і набагато щасливішою: адже це подібне до того, як дитя і мати з’єднуються усвідомленням взаємної любові!

Або — можна полежати на Землі, розкинувши руки, розслабившись, — і усвідомити, що ми летимо в космосі на планеті на ім’я Земля… Якщо вихователь або батьки так приляжуть відпочити з дітьми і розкажуть про всесвіт — то враження будуть значимішими, ніж від каруселей на атракціонах!

А якщо є можливість заночувати в лісі, то незабутнім враженням буде, коли полежати просто так, дивлячись на зірки...

Ще можна торкати руками живу воду. Вода має дивні властивості, які лише частково вивчені людьми. Якщо відчувати, що вода в чистій річці або озері лісовому — жива, то можна по-особливому і вмиватися, і купатися.

Воду протягом століть використовували для зцілення, і це засновано на здатності води змінювати свою структуру під впливом свідомості. Наприклад, коли рукою ми торкаємося живого, ми можемо любов свою дарувати... І вода теж — пам’ятатиме це довго...

Можна вмиватися, купатися, взаємодіючи з надзвичайним дивом, створеним Богом на нашій планеті, — водою, що є однією з основних складових матерії живих організмів. Можна навіть поговорити з водою, попросити її очистити і вилікувати тіло. Можна купатися, відчуваючи воду кожною клітинкою організму. Через це й усвідомленість збільшиться, і здоров’я зміцниться, і запам’ятається це — як щось значуще!

Ще можна вмиватися сонячним світлом. Треба не просто «обсмажувати» свої тіла, домагаючись рівномірної засмаги, а вступити у взаємодію із сонячним світлом! Адже енергія Сонця така дивовижна! Вона існує на видимому і невидимому очима людини рівнях, вона проникає в глибини нас! Можна стояти під сонячним потоком, як під водоспадом, — і в когось може вийти вправа латихан. І людина така — не просто засмагне, а й радістю та здоров’ям наповниться!…

Звичайно, не можна пропонувати людям, ще далеким від пошуку істин духовних, занадто багато часу присвячувати подібним вправам. Але будуть корисні на природі для дорослих і для дітей — і спортивні тренування, і збір грибів, ягід, трав цілющих. Можна пригощатися дарунками лісу: ягідками, листочками, травинками, які з’їсти захочеться. І подякуємо природі — за цей дивний дарунок! Це теж принесе зцілення і тілу, і душі! Дуже багатьох залучить саме зцілювальний аспект — і це добре для початку.

Можна навчитися радості навіть і від збирання сміття в тих місцях, де люди своїм нехтуванням красу опоганили природну. Адже це — теж екологія, якій потрібно людям навчитися!…

Саме при взаємодії з живими і наповненими любов’ю й гармонією станами — і всієї природи, і конкретних рослин, тварин — люди можуть прийти до розуміння тієї великої Любові, з якої все живе створене Богом!

Зміст