Зміст

Олег Суходольський

Ми трохи відійшли від озера Велетня, щоб пошукати гриби, а потім розпалити багаття і пообідати. Поруч — інше озеро, на березі якого — ще десятиліття тому — ми жили в наметах і звідси бігали лісовими доріжками, тренуючись у медитативному бігові*. Як багато дали ті заняття! Вони забезпечили стійкість у тонких медитативних станах, наділили необхідною для подальшого просування силою свідомостей.

А в наступні роки ми теж приходили сюди, щоб на цьому чудовому місці сили освоювати спокій у «задзеркальних» еонах і «кристалізувати» у них свідомості. Тут також, як і на багатьох інших місцях сили, — унікальні грибні місця!

Раптом — перед нами ще один Божественний Учитель, Якого ми раніше ніколи не бачили. Над поверхнею Землі — вищий соснового лісу, виходить із Обителі Творця, спортивної статури, бадьорий, підтягнутий, промениться радістю.

— Як Тебе звати?

— Суходольський Олег Євгенович!

— ... Ще один російський Божественний Учитель? Чудово!

— Російський, але не росіянин... Я жив у цих краях до Другої Світової війни, коли тут була Фінляндія.

— Чим займався?

— «Пас овець»...

— У якому смислі? У духовному? Був духовним Пастирем?

— Так. Я жив тут і був щасливий, що не живу в країні, де правила «радянська влада». Тут і «пас» молоді душі... Потім почалася радянська інтервенція... До фінських військ Мене не призвали: бо — росіянин... Іти на північ із фінами не став: бо, знову-таки, росіянин... Але росіяни взяли Мене в полон і відправили в табори як «зрадника батьківщини»... У таборі й загинув: охоронець заколов багнетом при спробі втекти.

А зараз Я «пасу» тут усіх, хто сюди приїздять. І вас «пас», коли ви працювали на цих місцях, але Мене ще не знали.

— Щиросердне Тобі спасибі!

Скажи: чи досягав Ти Божественності в тому останньому втіленні чи приходив, будучи вже Божественним?

— Мені залишалося зовсім небагато...

В останньому втіленні Я займався спортом: бігом, стрибками, працював на спортивних снарядах. І саме спортивна підготовка дозволила легко опанувати «кристалізацію» свідомості.

Мій земний неньо теж писав книги, але це не було пов’язане з художньою літературою. Його професією були оптика і виробництво окулярів. Він був високоосвіченою і талановитою людиною. Я йому щиро вдячний: він дуже правильно Мене виховав. Родина перебралася до Фінляндію ще в 1914 році. Мати померла, коли Я був зовсім маленьким, тому вона не відіграла помітної ролі в Моєму становленні в дитинстві.

У те останнє втілення Я прийшов майже готовим, щоб увійти назавжди в Обитель Творця. Так що залишалося зробити зовсім небагато. Ріс — як свідомість — потужним і чистим Світлом. І влився у Творця відразу, коли був розвтілений.

— Чи були Тобі знайомі стани Злиття з Творцем ще за життя в тілі?

— Так, торкався.

— Чому саме Ти навчав людей в останньому Твоєму втіленні?

— Учив спортивним тренуванням, правильному позитивному емоційному настрою, бадьорості й запалу.

— Хто був Твоїм Учителем до того втілення?

— Це було в Європі. (Показує Вчителя, схожого на індуса, який тоді працював у Європі). Він був Свамі.

— Чому навчав Свамі?

— Буддхі-Йозі. Вона була точно така ж, як у вас! Адже вища йога в усіх скрізь однакова: величезне й активне духовне серце, руки свідомості, переміщення за допомогою цих рук свідомістю із шару в шар багатомірності і — Обитель Творця!

— Але чому Тобі довелося втілюватися ще раз?

— Просто трохи сили у свідомості не вистачало. Це допрацював — і ввійшов у Творця.

— Чоловіче чи жіноче втілення було в Тебе в тому передостанньому втіленні?

— Я був хлопчиком і пізнав усе це якраз у дуже молодому віці. Але незабаром помер — у віці 14 років, тому-то силоньки й не вистачило. Але в наступному втіленні напрацював і силу*.

— Чим Ти займався між утіленнями?

— Я майже відразу втілився, минуло не більше місяця.

— Хто конкретно вчив Тебе медитаціям буддхі-йоги?

— Я жив тоді в Європі, на материку, з боку західної частини Скандинавії. Там, у країнах того регіону, працював Гуру Свамі Абхедананда.

— Перед останнім втіленням — чи сам Ти вибирав, де Тобі втілитися?

— Звісно, не Сам. Уявіть собі: адже Я розутілився дитиною!

— Як відбувався процес Твого втілення?

— Я раптом опинився в тілі...

— Які ще Твої попередні втілення були значущими для духовного становлення?

— Індійське втілення на півночі Південної Америки. Потім кілька разів втілювався в північній континентальній Європі.

— Що б Ти порадив нам зараз?

— Відчуйте себе в човні на озері, на світанку!

Згадай, як колись сам сидів з вудкою. Нехай — не клює! Але як це розвиває на відповідних етапах, дозволяючи зливатись із Красою й Гармонією, з Тишею!

— Так, пам’ятаю. Якби не той мій досвід — уміння перебувати в спокої, здатність розливатися душею над просторами озер — напевно, нічого б і не вийшло з мене зараз!…

— Обійміть Мене, Мої друзі! Відчуйте Мене й себе — як Одне! Той, хто відчуває Мене із собою як Одне, той перемагає все!

Постійно відчувайте Мене серед вас! Ще багато чого Я кожному з вас покажу! Разом на Землі творитимемо добрі справи!

… Але повернімося в сьогоднішній день... Як Я люблю ці озера! І тих втілених людей, які теж насолоджуються їхньою красою, перебуваючи тут!

Зміст