Зміст

Сакрал

— Сакралю, як Ти досяг Божественності?

— Я був служителем Бога.

І Сакрал показав Свій стан перед Злиттям із Творцем і те, як прийшов до усвідомлення Єдності.

… Великий жрець — служитель Бога. Багато втілень до того були присвячені духовному зростанню. Величезність, велич і чистота душі — вона стала подібна до храму, в якому відбувається поклоніння Творцеві всього сущого — як Світлу, Божественному Вогню. Сяюча Свідомість Сакрала було подібна до прозорого купола, що піднімається до неба і набагато перевищуючі розміри будь-якого храму земного.

І не було в Його житті нічого іншого: тільки Його Любов-Преклоніння до Тому, Якому служив, і Любов-Співчуття до людей... І повага народу була величезною...

А далі було так:

Він стоїть у порожньому храмі. Тіло — мізерно маленьке в порівнянні із простором храму… Медитація: “Є тільки Бог і предстояння перед Ним — з повним віддаванням себе Йому…”... І тоді велика душа начала вливатися в Океан Творця, втрачаючи відособленість та індивідуальність… Відбувалося віддавання особистого “я”, відмова від земної величі, почестей, слави, заслужених праведним життям і великим служінням, відмова від буття окремою величезною найчистішою свідомістю і приношення її в дарунок Богові — до повного розчинення в Споконвічній Свідомості...

Саме так ріки від подібних втілень водоспадами життів упадають в Океан — водоспадами, прозора міць яких в останньому каскаді, в останньому акорді, розчиняючись, перетворюється на Вічність Буття Єдиного Бога — на Блаженство Буття!

І потім Сакрал показав тіло, що лишилося мертвим, порожнім на підлозі храму. І Океан подивився туди… І тоді храм і все навколо — заповнилися Океаном. А над землею підвівся Божественний Сакрал.

… Потім Сакрал зробив акцент на Свої Руки. Він показав безліч Рук Своїх, з нескінченним числом Пальців, причому кожний Палець стосується якоїсь душі. Коли хтось хоч на секунду в серці своєму звертає до Бога очі душі — це вже ведене чутливими Божественними Пальцями. У цьому — основа Божественного всеведення: кожна душа — на кінчику Його Пальця, і її не можна не відчувати...

… Він ішов, розмовляючи зі мною, як Стовп Божественного Вогню, що рухається над поверхнею Землі, але виходить із Глибини. І Він пропонував навчитися цьому.

Зміст