Зміст

Óдін

— Óäіне, можна Тебе просити розповісти про Твій Шлях? Як Ти став таким, яким ми знаємо Тебе зараз?

— … Це було давним-давно... Я був варягом, капітаном вітрильного торговельного судна... Скелі, вітри, суворі бурі північних морів...

Я вчився тоді тримати курс, узгоджуючи Свою волю зі стихією океану. Учився твердо стояти на палубі, яка йде з-під ніг, скріплював воєдино силу Моїх рук, які тримали ванти або кермове весло, волю океану і волю Моєї команди...

Я був не частим гостем на суші. І навчився любити далеку, довгоочікувану землю — як удачу, як продовження життя, що дарується як нагорода за силу, сміливість і міць духу...

Тоді — саме через це — Я опанував ту силу душі, що здатна прокладати свій шлях, знаючи, що є і бурі, і доля, і Бог…

… Я ніколи не “молився” Йому... Я знав, що Він тримає у Своїх Руках кормове весло і Мого життя, і Мого судна, і що, якщо Я поверну не туди, то Він вправі забрати це життя... Я відчував Його — так само, як і стихії океану і вітру, як Своє судно і як долі Моїх товаришів, що довірили Мені свої життя. Під час шторму — і в штиль, коли для того, щоб рухатися вперед, потрібно не менше мистецтво, ніж для того, щоб вижити під час бурі, — Я відчував Його. … Я довіряв Йому, але ніколи не “молився” Йому...

… А потім Я пізнав любов — ніжність і стоншеність любові, що виявилася вищою, ніж сила…

І Óдін показав образ прекрасної молодої жінки з довгим світлим волоссям і великою ніжністю в глибині світлих очей... Цей образ був оповитий м’яким спокоєм...

Він нічого не розповідав про це більше...

Але, як океан зберігає перлину у своїх прозорих глибинах, — так і ця любов спочиває і зараз у глибинах Божественної Душі...

Міць і сила — перетворилися тоді в Ньому на любов і ніжність...

— І слідом за цим Я пізнав Єдність, — продовжив Óдін.

І Він показав Себе, як йде в ранковому світлі Сонця по землі. Довге ледь кучеряве волосся і борода, що стали зовсім білими, мудрість старця, сила чоловіка й постава юнака — об’єдналися в одному тілі… Божественність — як ранкове сонячне світло — випромінювалася з Його очей. Спокій Океану став Його Суттю.

Він тепер відчував Себе тілом — не більше, ніж землею, по якій ступали Його ноги, не більше, ніж світлом ранку або ніжним туманом над плесом озер. Він відчував Себе тілом — не більше, ніж спокоєм величезних гранітних скель, що піднімаються над дзеркальністю прозорих вод, не більше, ніж стрункими соснами, крізь верхівки яких на озерну гладь проливаються сонячні промені… І Він був усім цим — не більше, ніж бездонним Океаном Світла в Глибині під... Він був Усім — одночасно…

… Потім Óдін явив Свій теперішній вигляд, у якому вперше постав перед нами. Він був як Гора, що піднялася з Безмежності Океану Споконвічної Свідомості, відкриваючи Собою прохід у Глибини багатомірної Світобудови. Вершина Гори була Його Обличчям — з білими пасмами кучерявого волосся, подібними до білих гребенів океанських хвиль. А Руки під поверхнею Океану тримали на Долонях істоти у Творінні, наповнюючи їх зсередини силою — силою рости, розвиватися, любити, силою бути...

— Які Ти даси поради щодо того, як нам жити далі?

— Як жити? — Живіть зі Мною, з Мене... І сійте насіння Любові Моєї і Знань Моїх! І люди потягнуться до Світла... — не відразу, не кожен, але будуть сходи!

— Як сіяти?

— Тихенько й м’яко, як сівач: поле обходить — і широкою хвилею рука кидає зерно... І ніжно потім проллються на землю дощі... І сонце зігріє... І терплячий час тече...

Будуть сходи!

Учені, які працюють безпосередньо на Бога! Учені, які вивчають Мене, які служать Мені і жертвують собою заради Мене! Я пишаюся вами: тим, зокрема, що допомагав вам знайти і пізнати Мене!

Живіть кожний — з піднятою головою!

Ваша наукова група є нині єдиною на Землі, що досягла успіхів у вивченні Мене. Ви — не тільки передовий, але й унікальний, єдиний щодо цього науковий колектив на планеті Земля!

Прийміть за це вітання від Мене!

— Óäіне, навчи, будь ласка: що потрібно, щоб якраз постійно перебувати в повній Єдності?

— Єдність має у своїй основі Любов! Це — дуже важлива медитація: коли весь Абсолют є Моя Анахата, Моє Серце, коли Я тримаю все всередині Свого Серця, Своєї Любові, все пронизую, всім управляю, коли Все є Я, все у всесвіті пронизане Моєю Божественною Любов’ю — кожний атом!

Йамамата говорив вам: зовні видно Сонце, “що сходить” над океаном, але всередині є тільки Океан…

І Я кажу: все, абсолютно все, видиме зовні, — зсередини є тільки Одне: Нескінченний Океан Творця, Єдність Цілого! Усе спочиває на Ньому, все пронизано Прозорою Складовою Глибин!

Все є Єдиний, і в цій Єдності набуваються всевідання, всюдисутність і здатність управляти всім: малими частками Себе всередині Себе-Цілого, Єдиного…

При цьому, повторюю, Єдність усього сущого можливо пізнати тільки через Любов!

* * *

— … Я готовий розповісти, наприклад, про Асів, як Їх називають скандинавські легенди й сказання. Це й були Атланти, що взяли на Себе відповідальність за долі народів Землі після загибелі континенту Атлантиди.

Їх було не так уже й багато. Тривалість Їхніх життів набагато перевершувала тривалість життів інших людей, що населяли тоді Землю. Вони залишалися в тілах 300 — 500 років, це було нормальним для атлантів. Люди запам’ятовували Їх як Богів, що зійшли з Небес і керують Землею. Вони приходили на Землю знову й знову, беручи за дружин смертних жінок, і це прив’язувало душі до матеріального плану... Але щораз знову втілившись, Вони повертали нове смертне тіло до Повноти Божественного Усвідомлення... Яскравими Сонцями Божественних Свідомостей Вони спрямовували життя Землі...

Я був одним із Них...

Не одне життя Я виходив у Творіння і потім знову скріплював з Єдиним “Я” Божественну Енергію, що одухотворювала матеріальний план.

Я став як Гора, основа якої — Безмежність Океану Творця, а схили — створений світ. Я “проріс” так міцно, що навіть варязьке втілення у світі, де не було знань про Творця, Я зумів завершити повнотою Злиття!

… Ніхто з Тих Великих не розраховував на швидкий успіх з одухотворення народів Землі. Неможливо навчити вищих знань людей, які тільки починають свій еволюційний шлях у людських тілах. Усвідомленість визріває повільно під час низки людських втілень.

— Чи потрібно людям знати те, що Ти зараз розповідав? Адже більшість сприйме це як казки, які не мають документального підтвердження...

— Потрібно! Це розширить горизонти, дозволить переключити мислення із швидкоплинних дрібних інтересів — на широкий погляд углиб історії цивілізації, у суть сенсу життя людини на Землі... Це дозволить почати думати про еволюцію свідомостей у всесвіті, про способи Божественного керівництва цим процесом. Погляд людей перестане бути спрямованим тільки собі під ноги — і спрямується вшир, удалину, углиб! Майбутнє оголиться для творчості, і для кожного, хто усвідомлює смисл буття, знайдеться посильна робота у творенні цього майбутнього!

Зверни увагу, який великий зараз інтерес молоді до “фентезі”, до чарівних казок і міфів, у яких пригоди магів-чародіїв серед людей розкривають перспективи життя свідомостей, а не лише тіл... Це — один зі способів переспрямування інтересів молоді в світ Духа.

Якщо зараз озвучити ту Реальність, про яку кажу Я, яка значно цікавіша казок, — то це дозволить внести новий струмінь у мислення людей!

Потрібно зробити сайт на цю тему. Туди можна додати матеріали про Йамамату, Хуана-Ді, Никифора, Ассиріса і Його школи, про Піфагора... і, звичайно ж, про Адлера. Зараз буде ще додана певна кількість нового матеріалу, і до весни це можна буде викласти в інтернет.

— Але те, що ми робимо, не користується популярністю: людей цікавить лише те, як стати щасливими, здоровими, багатими...

— Чудово! Наступним вашим фільмом може стати “Мистецтво бути щасливими”!

* * *

— Багато фінів Я провів в Обитель Творця! Російських духовних воїнів Я зустрічаю тут уперше — і дуже цьому радий!

Але про горе фінського народу, який безневинно постраждав під час Другої світової війни, прошу не забувати!

Служіння! Треба по всієї поверхні планети влаштовувати наметові табори для навчання дітей — “мініашрами”!

Через інтернет сповіщайте педагогів різних країн! Задійте для цього всі ваші людські ресурси! Книги перевидавайте! “Дитячу” — треба перекласти різними мовами!

— А фінансування?

— Так, це питання поки що не вирішене... І викладачів треба готувати!

… Ця фінська земля тепер, по праву, — ваша: по праву дітей Єдиного Отця! Тримайте на руках її озера, гладьте зсередини покриті мохами камені, гойдайте на вітрі верхівки сосон!…

… Я наповнюю Собою-Творцем усе зсередини і пещу Собою-Брахманом зовні. Так Я впливаю на все — зовні і зсередини.

Зміст