Божественні Вчителі — про Себе

Зміст

Борис

Над морем — величезний, на кілометри, Махадубль нового для нас Божественного Вчителя.

Зливаємося з Ним — там, над морем.

Тепер — з Нього, будучи Ним — можна дивитися на свої тіла, що стоять на березі, тримати їх на Долонях величезних Рук Божественної Свідомості... Тут також зручно тренуватися в бутті “Сонцем Бога”...

… Потім Він Сам підходить до наших тіл, заповнює їх.

— Ми раді познайомитися з Тобою! Яке Твоє ім’я?

— Борис. Так звали Мене за останнього втілення. Був спочатку рибалкою, рибалив саме в цих місцях, насолоджуючись сходами і заходами сонця. Розливався духовним серцем — над цим простором!…

Тобі це теж добре знайоме, немає сенсу пояснювати!

Потім познайомився з вченням Льва Толстого, став вегетаріанцем. І тоді Мене знову взяв в особисті учні Мій колишній Учитель Піфагор. Завдяки Йому — став таким, як ви Мене зараз упізнали.

— Розкажи про Себе детальніше, будь ласка!

— Море! Море вчило Мене в останньому втіленні! Море було Мені і суворим батьком, і лагідною матір’ю! Море навчило вмінню безупинно трудитися, навчило зібраності й рішучості, силі й безстрашності!

Я жив на березі моря: човен, весла, вітрило... Життя рибалок повністю залежало від моря!

Море заволоділо моєю любов’ю! Мені завжди хотілося запливти далеко за обрій — туди, де... невідомі країни, добрі люди і щасливе життя... Так мріялося хлопчикові...

Море також викликало в Мені бажання вчитися: адже без цього неможливо стать капітаном справжнього судна! Так вів Мене Бог.

Я був сином рибалки, тому спочатку ніякої іншої освіти, крім навчання в церковнопарафіяльній школі, Мені не можна було здобути.

Та Мені пощастило. Молодий священик, бачачи мою спрямованість до знань, узявся вчити Мене більшому, ніж елементарне читання та лічба. Він не мав глибокого пізнання та ерудиції, натомість у ньому жила щира любов до Бога. Саме його уроки вперше повернули до Бога Мій погляд.

Звичайно, спрямованість якраз до пізнання Бога прийшла до Мене так швидко…

Я виїхав у велике місто, щоб вступити до морського корпусу, але не витримав іспитів до цього елітного навчального закладу, де для сина рибалки “місця не було”.

Тоді Я став вільним слухачем курсів при університеті — і влився в студентське середовище, що кипіло в ті часи найрізноманітнішими вольними ідеями. Там Я познайомився з розмаїттям духовних шукань і займався в різних езотеричних гуртках.

Саме там Я й потрапив до групи “толстовців”. Ідеї свободи душі, проповідь любові і неспричинення зла були Мені дуже близькі.

Головні принципи, які Я тоді прийняв для Себе, були такі:

— Спрямувати погляд душі до пошуку Бога, до вічних цінностей, до Неминущого.

— Жити “тут і зараз”, тобто не мріючи про майбутнє і не шкодуючи про минуле. А також приймати все скороминуще — як те, що бути має.

— Прагнути плавно текти по життю.

— Нікому не заподіювати зла.

— Ставитися до всіх, хто зустрічається на Моєму життєвому шляху, — з любов’ю, але без прихильності, з повагою і з турботою, і без насильства.

— Перебувати у великій простоті в усьому — у способі життя, у розв’язанні виникаючих проблем, у вдоволеності малим в “зовнішньому” — і великим у своєму внутрішньому світі.

… Виконуючи принцип Добра і не завдавання занепокоєння та дисгармонії навколишньому світу — так Я тепер намагався жити!

Я виїхав з міста й оселився на самоті на березі моря. І почав жити в м’якій гармонії з усім, до чого доторкався душею: з природою, людьми...

І на цьому тлі — Бог саме явно почав проявляти Себе для Мене!

… Звичайно, не одне життя в попередніх утіленнях Я розвивав любов — як властивість душі; інакше всі ідеї залишилися б лише приводом для розмов про добро... Адже в колишніх втіленнях Я доторкався до Вчення Піфагора — і Він узявся за продовження Мого виховання!

Навчаючись тепер безпосередньо в Нього, Я став бачити Світло всередині розширюваного духовного серця. І почав чути вказівки Бога. Саме з цього етапу почалася посвята Мене в буддхі-йогу: духовне серце повинно було перетворитися на Храм, що вміщає Любов Творця!

Так — поступово — Бог, що живе в Моєму серці, — став пізнаною реальністю!

Ну, а що буває далі, — вам добре відомо! Так було і зі Мною, і з вами!

 

Зміст