|
“Пізнати Божественну Суть —
призначення найвище для душі,
що її Творець послав на Землю!”
Піфагор
Піфагор (Pythagoras) жив на Землі близько 570 — 500 р. до н.е. Відомий як грецький філософ і математик. Був переконаним вегетаріанцем. У південно-італійському місті Кротоні, яке входило тоді до складу Греції, заснував філософсько-релігійне Піфагорійське товариство, що набуло значного поширення. Мета його — моральне відновлення суспільства та очищення релігійних поглядів, а також передача таємних духовних методів самовдосконалення гідним того учням. Товариство було чернечою громадою, до якої входили й чоловіки, і жінки, котрі шанували Піфагора як Втілення Бога. Кінець діяльності тієї великої Школи поклала розправа, вчинена людьми-примітивами...
... Піфагор написав праці з філософії, математики, астрономії, музики. Зокрема, Він знав про сферичність Землі, всередині якої перебуває Центральний Вогонь. Також Він учив про безсмертя душ та їхнє поступове вдосконалюванні через послідовність втілень.
... Нині Піфагор проявляє Себе як невтілений Божественний Учитель — Представник Творця. Зона, яку Він курирує, — це Середземне море та його околиці.
* * *
... Народився Піфагор на острові Самос в Егейському морі. Його народження було передвіщено пророком, через якого Бог заздалегідь оголосив батькам про майбутнє народження хлопчика, котрий, подорослішавши, прославиться мудрістю, красою та величними справами.
Ще з дитинства Піфагор виявляв інтерес і здібності до філософії та інших наук. Він освоює медицину, біологію, астрономію, математику, навчаючись у знаменитих учених того часу. Опановує також музику і живопис. Потім продовжує релігійну освіту в Єгипті, де отримує сан жерця. Опісля опиняється в Персії, де продовжує вивчати містичні знання.
Уже в цілком зрілому віці Піфагор засновує Свою духовну Школу в місті Кротоні. Про те, як велася робота в цій Школі, ми знаємо з розповідей кількох великих Учнів Піфагора, котрі також набули Божественність у Злитті з Творцем — завдяки допомозі Піфагора.
* * *
А зараз ознайомимося з літературним перекладом збереженого дотепер тексту “Золотих віршів Піфагора”, що були призначені для вивчення адептами-початківцями Його Школи.
Золоті вірші Піфагора
Приготування
Повинен ти Богам Безсмертним приносити досконалу жертву: віру свою зберігати, шанувати пам’ять великих героїв, з навколишнім світом бути в злагоді.
Очищення
Матір і батька поважай, також — і ближніх твоїх.
Другом собі обери істинно мудрого мужа, слухай порад його, наслідуй його приклади, через дрібниці з ним ніколи ти не сварися.
Пам’ятай про закон причин і наслідків у долі твоїй.
Пристрасті свої побороти — Всевишнім дана ця можливість. Так приборкай же у собі потужним зусиллям волі — і жадібність, і лінь, і сексуальні потяги, і гнів нерозсудливий!
І будучи на самоті, і на людях — бійся здійснити вчинок негідний! Честь свою бережи!
Будь завжди справедливий і у словах, і у вчинках своїх, дотримуючись непохитно і велінь, і розуму, і закону.
Не забувай, що доля неминуче до смерті веде всіх людей.
Пам’ятай, що блага земні, коли з легкістю людям даються, легко йдуть од них, легко зникають.
Що ж до бід, які людям даються долями їхніми, то терпляче повинен ти зносити їх. Та при цьому, наскільки можливо, намагайся біль той полегшити. І пам’ятай, що Боги Безсмертні не дають людям випробувань, над міру сили людської.
Багато можливостей вибору є у людей. Чимало можливостей тих зовсім дурних, а багато і добрих. Тому спершу треба в них пильно вдивитись, аби вибрати гідний шлях для самого себе.
Якщо ж серед люду облуда горою над правдою стане — то мудрий відійде і ждатиме часу, коли істина знов воцарює.
Слухай уважно те, що тобі Я скажу, і карбуй, пам’ятай повсякчасно:
Тож нехай не бентежать тебе ані думки, ані вчинки людей, і хай вони тебе не спонукають злословити й діяти зле!
Слухай поради людей, сам розмірковуй невпинно! Адже лиш дурень вдається до дій, не осмисливши все попередньо!
Роби лише те, що потім тобі ж не завдасть горя-болю і не буде причиною для каяття і докорів сумління!
За тобі невідому ще справу не берися одразу, але вивчи її, їй навчися — лиш тоді ти до успіху будеш за крок!
Не катуй своє тіло, не треба, намагайся ж і їжі, й питва та і вправ подавати йому точно в міру — тоді тіло твоє зміцніє, не пізнавши надмірностей, ані ліні!
У житті своєму дотримуйся — скільки зможеш — порядку. Розкіш в усьому жени-відганяй! Розкіш твій — знада для заздрості, що є у людях, які бачать і знають тебе.
Бійся бути скупим!
Бійся також добро марнувати даремно, наче ледарі нетямущі!
Роби лише те, що тебе ні тепер, ані потім не згубить! Обмірковуй завжди, коли хочеш зробити хоч крок, а хоч і вчинок.
Удосконалювання
Тож хай не зімкне сон твої обтяжені повіки, допоки ти тричі не згадаєш вчинки свої для прожитого. Мов безпристрасний суддя ти їх обміркуй, запитуючи себе: “Що доброго я зробив? Що не виконав з того, що конче зробити мав?” Так і перевір усе по порядку — то одне, то інше, то знову наступне — все, що зробив ти за день — з ранку й до ночі. І за все, що вчинив неналежного, суворо себе викривай! І радій за створені — і добро, і удачі!
Користуйся цим наставлянням, думай над ним без упину і наслідуй його завжди! Бо поради Мої наближатимуть тебе до Досконалості! Поручителем сьому хай буде Той, Хто вклав у нас заставу Божественної Сутності та вищої чесноти!
Беручись за справу, спочатку до Богів звернися із щирим проханням — аби з Їхньою поміччю ти справу свою закінчив!
Тож коли на шляху цім зміцнієш — все про Безсмертних Богів ти дізнаєшся, і про людей, а також і про те, чим різняться вони між собою, і про Те, Хто в Собі їх утримує, їхньою Основою будучи, і про те, що уся Світобудова — то Суть Цілісна, й що у Вічнім нема змертвілої речовини.
Це пізнавши, ти вже помилятися перестанеш: бо тобі все відкрито буде і перед тобою!
Знатимеш ти ще і те, що люди нещастя свої всі самі на себе накликають — своєю провиною, бо не відають! А ще вільно вони вибирають долі свої!
Горі їм! У своїм божевільнім осліпленні не бачать люди, що щастя бажане таїться в їхній власній глибині!
Дуже мало між нами тих, хто може скинути з себе нещастя зусиллями власними, бо ж сліпі й нетямущі люди в розумінні закону творення їхніх власних доль! Немов колеса, вони котяться з гір, а ще тягнуть на собі тягар шкоди, колись заподіяної, і сварок, і чвар, що незримо правлять їхніми долями — аж до останнього подиху, аж до кончини...
Замість того, щоб сварку шукати, де треба й не треба, — люди мають її уникати, поступаючись — без суперечки...
Чи ти один, о Зевсе усемогутній, в силах позбавити рід людський од нещасть, темряву невідання того їм показавши, що засліплює їхні очі?!
Та усе ж не варто полишати надію на порятунок людей із цього мороку — бо ж кожна людина має Божественний корінь, і природа готова відкривати їм буття таємниці. Якщо ж у них проникнеш і ти — то невдовзі збудеться те, що Я тобі пророкую!
Так вилікуй душу! Це відкриє тобі до Звільнення шлях!
І утримуйся від харчування плоттю: це непритаманне природі твоїй і заважатиме при очищенні твоєму!
Тож, якщо хочеш позбутися ти пут земного, то керуйся цим розумінням, даним тобі! Нехай воно — править долею твоєю!
І після того, як перетвориш ти повністю душу, — зможеш стати ти Богом Безсмертним, який смерть розчавив стопою.
|
